Вміст:

• Назва продукту на етикетці
• Як розшифрувати склад продукту?
• Символи «E» на етикетках — чи всі вони шкідливі?
• Маркування та інформація про алергени
• Правильне читання етикетки допомагає людям з харчовою гіперчутливістю обрати правильний продукт.
• Інформація про харчову цінність на етикетці
• Дата на упаковці – як правильно її читати?
• Чи можуть на етикетці бути ще якісь додаткові відомості?

Споживачі по-різному ставляться до інформації на харчових етикетках. Алергіки звертають увагу на алергени, люди на дієті для зниження ваги – на склад і калорійність. Ті, хто дбає про якість і безпеку продуктів, звертають увагу на термін придатності. З точки зору дієтолога важливо розуміти та аналізувати харчову цінність продукту. Тож давайте дізнаємося секрети етикеток і навчимося правильно їх читати, щоб приймати обґрунтовані рішення.

Назва продукту на етикетці

Ми часто впізнаємо продукти за їх упаковкою, але варто звертати увагу на те, щоб вона не була схожа на упаковку конкурентного продукту, оскільки це може призвести до плутанини. Іноді назва продукту дає уявлення про спосіб його обробки, наприклад «заморожений» або «копчений». Важливо, щоб назва продукту не була замінена виключно маркетинговою маркою або ім'ям. Завжди звертайте увагу на позначення – незалежно від того, чи це сир, сироподібний продукт, масло чи жировий суміш. Хоча різниця невелика, це абсолютно різні продукти.

Як розшифрувати склад продукту?

Інгредієнтами продукту вважаються всі речовини, включно з добавками, які використовувалися у виробничому процесі і залишаються у кінцевому продукті. На етикетці інгредієнти наведені у спадному порядку – чим нижче в списку, тим менша кількість відповідного інгредієнта у продукті.

Винятками з цього є, наприклад, свіжі фрукти та овочі (включно з картоплею), газована вода та оцет (за умови відсутності інших добавок), а також продукти, такі як сир, масло, кисле молоко та вершки, якщо вони не містять додаткових інгредієнтів, таких як ферменти або бактеріальні культури.

Уникайте продуктів з довгими списками інгредієнтів з незнайомими назвами, а також тих, що містять глюкозо-фруктозний сироп, цукор, пальмову олію, кокосову олію або трансжири.

Символи «E» на етикетках — чи всі вони шкідливі?

Додатки додають до продуктів, щоб покращити їхній смак, вигляд, термін зберігання або консистенцію. Позначка «E» означає, що речовина пройшла оцінку безпеки і використовується у кількостях, які на основі наявних досліджень не становлять ризику для здоров’я. Прикладами таких речовин є мононатрієвий глутамат (E621) або аспартам (E951), а також часто використовувані лимонна кислота, сіль або карамель.

Деякі барвники, такі як тартразин (E102) та аллюра червоний (E129), можуть викликати у дітей гіперактивність і порушення уваги. Після переоцінки їх допустима концентрація у продуктах була знижена.

Маркування та інформація про алергени

Виробники зобов’язані інформувати споживачів про алергени, що містяться у продуктах. Перелік речовин, які викликають алергії або непереносимість, міститься в регламенті ЄС (Додаток 2 Регламенту № 1169/2011). Серед них: зернові, ракоподібні, яйця, риба, арахіс, соя, горіхи, селера, гірчиця, кунжут, діоксид сірки, люпин і молюски.

Навіть якщо для продукту не потрібен повний перелік інгредієнтів (наприклад, алкогольні напої), виробник повинен вказати наявність алергенів. Іноді, незважаючи на всі заходи обережності, не можна виключити наявність додаткових алергенів у продукті. У таких випадках на етикетці, наприклад, зазначено «Сліди арахісу».

Правильне читання етикетки допомагає людям з харчовою гіперчутливістю обрати правильний продукт.

Люди з харчовою непереносимістю повинні ретельно перевіряти маркування продуктів. Алергени зазвичай виділяються, але інші інгредієнти, які можуть викликати симптоми непереносимості, не завжди помітні.

При елімінаційній дієті важливо знати, які інгредієнти слід уникати. Також зверніть увагу, що продукт може містити сліди алергенів. Це може бути пов’язано з контактом з іншими продуктами на тій самій виробничій лінії.

Тому завжди перевіряйте, чи містить продукт алерген, на який у вас реакція. Алергени, такі як молоко, горіхи та яйця, зазвичай виділені жирним шрифтом або підкреслені.

Інформація про харчову цінність на етикетці

Референтна добова норма (RIV) згідно з науковими дослідженнями — це кількість поживних речовин, яку середній дорослий повинен споживати на день.

Рекомендована добова норма не враховує індивідуальні відмінності, такі як вік, вага тіла чи фізична активність, тому не є універсальним показником для кожної людини.

Зазвичай це значення стосується однієї порції продукту. Мета – допомогти вам контролювати споживання поживних речовин, особливо тих, які можуть споживатися у надлишку, наприклад цукру або натрію.

Етикетки продуктів містять інформацію про харчову цінність, включно з калоріями, білками, вуглеводами, жирами, клітковиною, натрієм та вибраними вітамінами і мінералами.

Дата на упаковці – як правильно її читати?

Під «Мінімальний термін придатності до» або «Вжити до» розуміють дату, до якої виробник гарантує якість продукту. Завжди перевіряйте її, але пам’ятайте, що це не дата виробництва.

Для деяких продуктів, таких як свіжі фрукти та овочі, алкоголь (понад 10 % об'єму), хліб, який споживається протягом 24 годин, оцет, сіль, цукор, цукерки та жувальна гумка, вказівка дати не є обов’язковою.

Мінімальний термін придатності може бути вказаний таким чином:

•     «Мінімальний термін придатності до...» – стосується швидкопсувних продуктів, для яких вказані день, місяць, рік,

•     «Мінімальний термін придатності до/перед кінцем» – для продуктів з тривалим терміном зберігання зазвичай вказують також місяць і рік.

Продукти після цієї дати можуть втрачати якість, наприклад змінювати смак, запах або колір. Однак у випадку довготривалих продуктів немає значного ризику їх споживання. Проте швидкопсувні продукти, такі як молочні вироби та хліб, не слід споживати після закінчення мінімального терміну придатності. Це може становити загрозу для здоров'я.

Чи можуть на етикетці бути ще якісь додаткові відомості?

Звертайте увагу на додаткові відомості на етикетках, наприклад «низькокалорійний» або «без цукру». Харчова інформація дає уявлення про певні властивості продукту, наприклад його калорійність або харчову цінність.

Будьте пильні щодо нечесних практик, таких як твердження, що олія є «без холестерину», коли жодна олія за природою не містить холестерин.

Етикетка може містити позначки, які дають уявлення про якість продукту, наприклад, сертифікати органічного землеробства або регіонального сільського господарства. Лише продукти, що відповідають певним вимогам, отримують цей знак. Іноді виробники використовують схожі символи, щоб ввести споживачів в оману. Тому варто знати дозволені символи. Ці позначки можуть регулюватися нормами ЄС, міжнародними організаціями або національними системами якості.